Яке майбутнє гігабітного інтернету?

На щастя, часи повільних і дорогих dial-up підключень давно минули. Останнім часом здається, що способів швидко й недорого підключитися до інтернету стає дедалі більше. Серед іншого, раз у раз трапляється термін «гігабітний інтернет». Що він означає, кому підходить і як іде його розгортання?

Гігабіти кабелем

Гігабітні передачі — це передача даних зі швидкістю понад один гігабіт за секунду. Передачі таких обсягів можуть відбуватися кабелем: їх уперше визначили стандарти IEEE 802.3z і 802.3ab, а дані передаються або металевим кабелем із чотирма парами скручених провідників, або оптоволокном. Gigabit Ethernet іноді скорочують до GbE або 1 GigE.

Ethernet багато років була найпоширенішою технологією передачі даних, але спершу її швидкості не вражали (вона відповідала вимогам розподільчих мереж, передусім проводки всередині будівель). Швидкість традиційної Ethernet становила 10 Мбіт/с, а Fast Ethernet могла досягати 100 Мбіт/с. Gigabit Ethernet спочатку призначалася для університетських мереж, державних організацій чи великих ІТ-компаній, але на початку нового тисячоліття поступово дісталася й звичайних споживачів. Серед перших масово проданих комп’ютерів із підтримкою Gigabit Ethernet були Power Mac G4 і PowerBook G4 від Apple, а з часом вона поширилася на більшість найпопулярніших персональних комп’ютерів.

Гігабіти повітрям і оптоволокном

Гігабітна передача даних, звісно, може відбуватися й бездротово. Для бездротового зв’язку, швидкість передачі якого досягає або перевищує 1 Гбіт/с, використовують назву Gigabit Wireless. Такі швидкості досягаються завдяки складній модуляції сигналу, наприклад квадратурній амплітудній модуляції (QAM). У сфері зв’язку багато інтернет-провайдерів використовують різні системи передачі даних у різних частотних діапазонах, одна з яких подібна до частот, що їх застосовують роутери WiFi. Бездротовий зв’язок використовують усюди: від виходів оптичних мереж для розподілу даних професійними лініями до менших населених пунктів, а також для підключення підприємств і окремих житлових будинків. Із зростанням можливостей і продуктивності технологій зростають і вимоги до швидкості інтернет-підключення, тож провайдери дедалі активніше шукають способи запропонувати гігабітні послуги й звичайним клієнтам. Рішення може полягати в побудові надійної оптичної інфраструктури.

Гігабітна Чехія

Гігабітна швидкість для домашнього інтернету — це точно не нездійсненна мрія. Низка вітчизняних провайдерів уже пропонує швидкості у трицифрових числах, і багато хто з них бачить велике майбутнє в згаданому оптичному підключенні. Парадоксально, але будувати оптичні мережі легше в менших містах і населених пунктах, де забудова менш щільна, а будівництво простіше і де фізичні умови для прокладання оптичних мереж дещо легші, ніж у густонаселених центрах. Проти цього стоять дуже високі фінансові витрати на інвестиції та дуже довгий термін окупності. Тому в певних типах агломерацій доводиться розраховувати на поєднання оптичних кабелів і бездротових засобів передачі даних.

Проте побудова «гігабітної Чехії» — суспільства, де базові, широко доступні технології підключення пропонують гігабітну пропускну здатність, — потребує співпраці багатьох учасників: від мешканців міст і населених пунктів через інтернет-провайдерів і місцеве самоврядування аж до міністерств, уряду та законодавців. Міністерство промисловості й торгівлі розробило План дій 2.0 для прискорення будівництва високошвидкісних мереж і Національний план розвитку мереж наступного покоління. Прискорення розвитку високошвидкісних мереж обстоює й низка об’єднань, установ та окремих експертів. Але будівництво оптичних мереж стикається не лише з організаційними перешкодами. Є й низка бар’єрів, пов’язаних із земляними роботами, а ще одна суттєва складова — плата за розміщення мереж на землі населених пунктів і держави, яка часто вища за саме будівництво. Попри теоретично невисокі вимоги, у багатьох населених пунктах досі бракує потрібної ІКТ-інфраструктури. Досконала й надійна оптична інфраструктура важлива не лише для гігабітного інтернету «над землею і під землею» (в оригіналі «po(d)zemní» — гра слів), а й є важливим елементом побудови мереж 5G, від яких у майбутньому можуть виграти не лише організації й установи, а й окремі міста та населені пункти. Докладніше про мережі 5G можна прочитати тут. Великою допомогою для гігабітної Чехії стало також вивільнення діапазону 60 ГГц.

Якщо Вам подобається якісне підключення та подібні теми, прочитайте також попередню статтю Оптичні волокна безпечні.

Оновлено 20 березня 2024 р.