Коронавірус і його вплив на технології та цифровізацію – інтерв’ю з президентом VNICTP Jakub Rejzek

Наприкінці минулого тижня закінчився надзвичайний стан, який уряд оголосив у зв’язку з пандемією COVID-19. Поступово послаблюються й різні заходи безпеки, пов’язані з пандемією. Можна сказати, що життя багато в чому повертається до норми. Проте ці заходи принесли й зовсім новий спосіб використання комунікаційних технологій. Чи звикнемо ми до нового стилю роботи та спілкування? Як Чехія впоралася у сфері цифровізації? І наскільки держава тримає цифровізацію під контролем? На ці та інші запитання ми відповідаємо в інтерв’ю з президентом Комітету незалежної ICT-галузі (VNICTP) паном Jakub Rejzek.

Добрий день, пане Rejzek. Чи очікуєте Ви, що коли життя повернеться до норми, використання цифрових комунікаційних технологій теж повернеться до норми, чи нинішня ситуація перетвориться на так зване «нову норму»?

Я хотів би бачити нормою загальну цифровізацію суспільства. Ми бачимо, скільки різних нарад і консультацій ми тепер можемо провести з дому чи з офісу. Сотні тисяч людей по всій країні щоранку їдуть на завдання, які могли б виконати через інтернет. Якби половина з них залишалася вдома, це значно розвантажило б громадський та індивідуальний транспорт, а отже, й довкілля. Для деяких наших членів вирішувати рутинні справи в електронному вигляді було стандартом ще до коронавірусної кризи. 

Завдяки можливостям різних застосунків для віддаленої співпраці та відеоконференцій ми могли б підвищити продуктивність праці. У нас було б більше часу для родини та хобі. 

Якийсь час після завершення надзвичайного стану та карантинних заходів компанії напевно намагатимуться закріпити вивчені процеси як постійну практику. Але в державних установах ситуація повільно повернеться до старих звичок. Інерція й традиції надто сильні, тож нова норма стане лише частковим зрушенням на півдорозі. Втім, добре, що безглуздість будь-якого регулювання роботи з дому, яке намагалися провести соціал-демократи, стала очевидною. Тенденція поступово посилюватиметься.   

Чи виявила коронавірусна криза слабкі місця цифровізації Чехії, і якщо так, то які?

Ми провели опитування серед наших членів. Ми помітили жорсткий опір деяких установ щодо прийняття цифрових підписів, хоча вони мали б їх приймати. Інші проблеми, про які повідомили наші компанії-члени, – складні процеси в провадженнях щодо будівельних дозволів, які насправді не передбачають електронної форми дій. І навіть коли така можливість є, деякі чиновники бояться нововведень. Саме тому ми подали зауваження до проєкту нового Будівельного закону. Ми хочемо будівельних проваджень, під час яких не доведеться жодного разу приходити до будівлі, де розташований будівельний орган. Ми проводили дослідження в межах ЄС. Цілу низку адміністративних дій можна перевести в цифрову форму: реєстрацію транспортного засобу, оформлення паспорта чи іншого документа. 

Опір цифровізації та пов’язана з ним зміна мислення найбільші в судовій системі, що цілком логічно. Уявіть, що на засідання у цивільній справі Ви приходите з дому, використовуючи «перевірений і гарантований державою» застосунок для відеоконференцій, з посиланням, надісланим через дата-скриньку (datová schránka, офіційну захищену електронну скриньку держави). Особу підтверджуєте електронним посвідченням або банківською ідентифікацією. Чи знаєте Ви, скільки грошей це заощадило б? І наскільки це прискорило б саме провадження? 

У нашому опитуванні ми звернулися й до деяких шкільних закладів, переважно початкових і середніх шкіл. Слабке місце цифровізації освіти – брак сучасних комп’ютерів, а точніше, не всі діти мають доступ до обладнання з потрібними параметрами. Хоча доступ до інтернет-підключення в них є, ноутбуки із застарілим процесором, успадковані від дідуся, не відповідають вимогам віддаленого доступу.

ПОРАДА: прочитайте статтю Інтернет у школах , щоб дізнатися більше про цю тему.

Чи показала коронавірусна криза, де держава могла б допомогти цифровізації та прискорити її? Чи тримає держава цифровізацію взагалі ще у своїх руках?

Значною підтримкою є Цифрова конституція, тобто закон про право на цифрові послуги. Але всі процеси, що стосуються відносин між державою та громадянином, потрібно налаштувати так, щоб громадяни могли користуватися всіма послугами з дому. Нам потрібні подальші законодавчі зміни, визначення методологій та навчання чиновників. Попит у суспільстві є, але система звикла залучати тисячі чиновників до того, що громадянин легко може зробити сам, якщо дати йому таку можливість. 

Я оптимістично дивлюся в майбутнє, але нам ще потрібно докласти чимало зусиль. Насамперед треба подолати традиціоналістів і змінити наш підхід. Ми точно знаємо, що потрібно зробити, тепер лише треба це протиснути. 

Продовжте читання статтею Covid-19 відкрив очі споживачам: без інтернету нам не обійтися.

Оновлено 13 березня 2024 р.