Інтернет у школах

Інтернет нині є частиною майже кожної сфери життя, ним користується переважна більшість суспільства, тож не дивно, що в більшій чи меншій мірі його використовують і в школах. Залишмо поки осторонь питання, наскільки підключення до інтернету відвертає школярів і студентів на уроках, і погляньмо на всі способи його використання в школі. Працівники школи — це вже не лише ІТ-адміністратор і вчитель інформатики, які єдині мають справу з комп’ютерами в робочий час.

Онлайн-шкільні системи дають змогу вести все адміністрування в електронному вигляді — і директорам, і вчителям. Електронні класні журнали, облік учнів і спілкування з батьками — це вже повсякденність. Електронне навчання також зменшує гору паперу, зошитів і підручників, яку вчитель носить на уроки. Змінюється й запас відмовок, якими школярі та студенти пояснюють невиконане домашнє завдання: замість забутого зошита — відвалилося підключення до інтернету, комп’ютери без попередження вимикаються або домашнє завдання якось саме видалилося.

Школи мають кілька важливих вимог до свого підключення до інтернету — як технічних, так і щодо безпеки. Перш ніж перейти до них, пояснімо ключові поняття та те, як пристрій узагалі підключається до інтернету.

Як може виглядати шкільна комп’ютерна мережа

LAN (локальна мережа, що охоплює лише одну територію, як-от школу чи будинок...) складається зі з’єднаних між собою комп’ютерів, які потім підключені до зовнішньої мережі WAN (тобто до інтернету). Щоб підключити локальну мережу до інтернету, потрібен роутер.

Роутер керує потоком даних між двома мережами, а також виконує NAT, тобто трансляцію мережевих адрес між LAN і WAN. Це ключовий пристрій, який потребує належного захисту. Якщо він може транслювати два Wi-Fi-підключення, варто використовувати обидва. Одну мережу Wi-Fi можна зарезервувати, наприклад, лише для вчителів, де можна ділитися певними документами. Друге підключення тоді призначене для учнів чи відвідувачів школи.

IP-адреса та MAC-адреса

З терміном IP-адреса Ви, імовірно, стикалися, а ось MAC-адреса може бути для Вас новою. Чим вони відрізняються і для чого використовуються?

IP-адреса

IP-адреса однозначно ідентифікує пристрій, підключений до комп’ютерної мережі, а головне — до інтернету. IP-адреси призначаються динамічно, тобто Ви отримуєте її залежно від того, де перебуваєте. Наприклад, усі комп’ютери в домогосподарстві, компанії чи школі мають спільну IP-адресу. Вони з’єднані між собою внутрішньою мережею, де кожен має свою унікальну адресу, але всі пристрої (ПК, планшети, телефони) входять в інтернет під цією єдиною IP-адресою.

MAC-адреса

Мережевий пристрій отримує MAC-адресу під час виробництва. Двоє пристроїв у світі не повинні мати однакову MAC-адресу. Оскільки вона може безпосередньо ідентифікувати конкретний пристрій, її вважають персональними даними. Її використовують там, де потрібен вищий рівень безпеки мережі, наприклад у школах. Безпека забезпечується такою вимогою: щоб учень міг увійти в шкільну мережу, він має зареєструвати свій пристрій (за його MAC-адресою) в адміністратора мережі. MAC-адресу можна також використовувати для фільтрації вмісту (знову ж таки, особливо в школах), коли фільтрацію можна прив’язати до конкретних MAC-адрес

Подивімося, як ці адреси «використовуються» під час створення шкільної комп’ютерної мережі.

Кожен елемент LAN повинен мати власний унікальний незмінний номер, тобто MAC-адресу.

Під час обміну даними між LAN і WAN ця MAC-адреса маскується, а пристрій спілкується лише через видиму IP-адресу, під якою LAN «входить» в інтернет

Особливості та безпека шкільного підключення до інтернету

Підведення інтернету до школи означає роботу з відносно великою кількістю користувачів. Тому підключення, а також точки доступу й інше обладнання мають бути розраховані відповідно. Те саме стосується потужності Wi-Fi-підключення. Слід врахувати, що в учнів буває більше ніж один пристрій, а цифрові технології та інтернет дедалі більше використовуються безпосередньо на уроках.

Останніми роками школи отримували гранти ЄС на цифрове обладнання та впровадження мереж Wi-Fi, і їхній безпеці варто приділяти не менше уваги. Керівники шкіл досі вважають безпеку мережі найбільшим ризиком під час запровадження Wi-Fi у школах. Отже, як її забезпечити?

Передусім важливо попередити школярів і студентів про небезпеки, з якими вони можуть зіткнутися в інтернеті, і навчити їх уникати цих небезпек. Вищої безпеки підключення можна досягти, наприклад, вимагаючи від користувачів реєструвати свою MAC-адресу в адміністратора мережі, який потім видає їм ім’я користувача й пароль для входу в мережу. Де це можливо, школа може налаштувати два Wi-Fi-підключення: одне для вчителів і працівників школи, які можуть через нього ділитися потрібними документами, і другу мережу Wi-Fi для учнів чи відвідувачів.

Захист підключення йде рука об руку із захистом комп’ютерів. Для цього бажано використовувати актуальну антивірусну програму, спам-фільтр і персональний брандмауер, дати кожному ПК власний обліковий запис користувача та підтримувати операційну систему й програми в актуальному стані.

Блокування та фільтрація вмісту

Поряд із безпекою постає питання фільтрації або блокування певного вмісту, до якого учні не повинні мати доступу, особливо в початкових школах. Відповіддю можуть стати веб-фільтри, які розподіляють сайти за категоріями, що потім дозволяють або забороняють, а також створюють винятки. MAC-адреси дають змогу розрізняти доступ для різних типів користувачів (вчитель/учень).

Школам, а особливо вчителям, доводиться мати справу і з величезним зростанням соціальних мереж, які відвертають школярів і студентів від зосередженості на уроці. Постає питання, чи є сенс блокувати під час уроків соціальні мережі, як-от Facebook чи Instagram. Чи це вихід, коли в кожної дитини є смартфон із мобільними даними? Уведіть у Google «як розблокувати Facebook у школі» — і за частку секунди отримаєте 62 600 результатів. Інструкції лежать просто там. Цього вересня Франція почне забороняти користування мобільними телефонами під час уроків і перерв. Чи вихід — забороняти дітям світ, у якому вони живуть, лише тому, що старші покоління його не схвалюють? Чи правильний шлях — навчити їх орієнтуватися в цьому світі й використовувати досягнення цифрових технологій собі на користь? Нехай кожен знайде власну відповідь.

E-learning

Розвиток інтернету уможливив нову форму освіти — e-learning. E-learning-програмне забезпечення характеризується багаторівневим середовищем, що підтримує низку навчальних функцій.

На ринку є різні типи e-learning-програм різних рівнів. Найдешевший варіант — по суті простий сайт або CD-ROM, що дає змогу поширювати навчальні матеріали в електронному вигляді. Проте він не може відстежувати активність студентів чи оцінювати їхній прогрес. Рішення на основі LMS (learning management system) дають змогу розповсюджувати матеріали, відстежувати й оцінювати активність студентів, створювати тести та забезпечувати спілкування. Наприклад, Moodle — це система, яку надають безкоштовно. Проте треба закласти в бюджет програміста, який адаптує її базову версію до потреб конкретної школи. Можна також купити готове навчальне середовище (LMS), уже підлаштоване під потреби школи й таке, що потребує лише простого адміністрування. Найдосконаліший і найдорожчий варіант — середовище, створене на замовлення для школи.

Згаданий вище Moodle, одна з найвідоміших систем, надається безкоштовно як програмне забезпечення з відкритим кодом. Його вміст складається з набору модулів, які можна поєднувати точно відповідно до потреб школи та вимог навчання. До базових модулів, що зазвичай використовуються, належать, наприклад, розповсюдження навчальних матеріалів, подання завдань, автоматично оцінювані тести, спілкування зі студентами, опитування, глосарії та бази термінів, які студенти можуть створювати разом, календар тощо.

Шкільні портали з розкладом

Інтернет також допомагає зменшити гори паперів, з якими раніше боролися директори й вчителі. Завдяки шкільним інформаційним порталам значну частину адміністрування можна вести онлайн і мати до неї доступ звідусіль, зокрема й учням та їхнім батькам. Як вони працюють, покажемо на двох найпоширеніших порталах — Škola online і Bakaláři.

Škola online

Вебзастосунок Škola online дає змогу і директорам, і вчителям вести адміністрування онлайн. Він пропонує додаткові модулі, щоб відповідати потребам школи. У ньому можна зберігати шкільний реєстр, електронний класний журнал та оцінки з іспитів. Учні й батьки мають доступ до оцінок із предметів, розкладів, навчальних матеріалів і замовлення обідів, а також можуть напряму спілкуватися з вчителями. Škola online працює в дата-центрі České radiokomunikace з підвищеним рівнем безпеки. Передача даних захищена мережевим протоколом HTTPS, а всі дані автоматично резервуються.

Bakaláři

Bakaláři — дуже схожа інформаційна система. Вона пропонує майже ті самі модулі, що й Škola online, а додатково має онлайн-щоденник учня. Школа може вибрати один із трьох способів розгортання цієї системи: лише в шкільній мережі (фізичній або віртуальній), повністю хмарне рішення або комбіноване рішення.

Викладання інформатики

Хоча Чеська Республіка підключена до інтернету вже 26 років, шкільні уроки інформатики, схоже, мало пристосувалися до цифрового суспільства. Попри гранти ЄС, у великої кількості шкіл досі бракує належного обладнання. Уроки часто зводяться до того, що учні слухають пояснення вчителя й записують конспект або, в кращому разі, вводять його у Word чи інший документ. Їх не заохочують самостійно розбиратися, як працюють програми та як використовувати їх, щоб полегшити чи покращити свою роботу. Це створює простір для приватних платних курсів прикладної інформатики, де діти вчаться програмувати, працювати самостійно та презентувати, тим самим заповнюючи прогалини шкіл.

Університетська інформаційна система

Інтернет, звісно, також невід’ємна частина навчання в університетах. Важливий елемент — університетська інформаційна система, якою широко користуються не лише студенти й викладачі, а й випускники, абітурієнти та адміністратори навчання. Кожен університет має власну інформаційну систему навчання, що складається з окремих модулів. Кожен користувач має доступ до модулів, потрібних для його ролі (тобто студент, викладач...). Через систему вирішується все шкільне адміністрування: від довідок про навчання та призначення стипендій до запису на предмети, складання іспитів і подання випускних робіт. Студенти мають у системі повний огляд свого навчання, де, серед іншого, ведеться їхня електронна залікова книжка. Вони спілкуються з викладачами та керівниками, мають доступ до бази робіт, проходять тести в рамках e-learning-курсів і отримують матеріали курсів. Університетська інформаційна система має безліч функцій, які значно спрощують і підтримують усе, що відбувається в академічному середовищі, незалежно від ролі користувача.

Ви літаєте? Прочитайте нашу популярну статтю Інтернет у хмарах.

Автор: Johana Nádvorníková

Оновлено 16 лютого 2024 р.