Історія інтернету в Чехії: від диваків до світу мереж

Це було 13 лютого 1992 року, і в аудиторії № 256 електротехнічного факультету Чеського технічного університету (ČVUT) у празьких Дейвицях наближалася історична мить: урочистий акт, під час якого Чехословаччина вперше підключилася до інтернету.

Дивно, але широка громадськість тоді поставилася до події, яку фахівці нині вважають переломним моментом нашої сучасної історії, досить байдуже. Хоча, можливо, дивуватися немає чому. Самі початки інтернету в Чехословаччині стосувалися досить вузького кола «диваків»: ІТ-фахівців, науковців і ентузіастів, які вже на початку 1990-х років намагалися підключитися до мереж на кшталт FidoNet чи EUnet.

До речі, не уявляйте, що в 1992 році це був інтернет, який ми знаємо сьогодні. Сьогоднішніми очима підключення тоді працювало зі смішною швидкістю 19,2 кілобіта на секунду. Так, Ви не помилилися: з такою швидкістю одну невелику картинку Ви завантажували б майже півгодини.

CESNET почав писати історію чеського інтернету

Але по-справжньому все почалося лише з 13 лютого 1992 року. Тодішні ентузіасти придумали сміливу ідею: об’єднати всі академічні установи Чехословаччини, щоб окремі дослідницькі майданчики могли просто й швидко обмінюватися інформацією та даними.

Саме тоді народився амбітний проєкт, який ми нині знаємо за абревіатурою FESNET (Federal Educational and Scientific NETwork) і який мав стати магістральною інтернет-мережею між академічними установами всієї федерації.

Як і в інших сферах життя, і тут несподівано втрутилася політика: 1 січня 1993 року замість колишньої Чехословаччини виникли дві незалежні держави, і первісний FESNET розділився на два окремі проєкти: словацький SANET (Slovak Academic Network) і чеський CESNET (Czech Educational and Scientific Network).

За чеським CESNET, який офіційно запрацював 15 червня 1993 року, незабаром з’явилися менші локальні мережі (наприклад, празька PASNET). Минуло небагато часу, і інтернет дістався всіх академічних користувачів у Чехії. Проте інтернетом, який ми знаємо сьогодні, він ще аж ніяк не був. Звичайним користувачам він став доступним лише через кілька років.

Подивіться, скільки коштував CESNET у 1994 році:

Кінець монополії та комутованого доступу

Як і в інших сферах життя на початку 1990-х років, користувачі інтернету невдовзі зіткнулися з чітко визначеними межами, які диктувало тодішнє законодавство. Просто на початку 1990-х ексклюзивну ліцензію на експлуатацію публічної мережі передавання даних (а отже, й інтернету) отримала компанія Eurotel.

Вона почала надавати інтернет через комутоване з’єднання (dial-up) (тобто користувачі платили за час, проведений в інтернеті), а швидкість підключення становила приблизно 76 кілобітів на секунду. Епоха Eurotel, однак, тривала недовго. У 1995 році вона продала свій підрозділ даних компанії SPT Telecom, і, мабуть, найвідоміша монополія новітньої чеської історії таким чином відійшла в минуле.

Масовий наплив нових інтернет-провайдерів почався лише у 1998 році. Саме тоді Telecom зробив величезну помилку: оголосив про значне подорожчання комутованого інтернету з січня 1999 року. І громадськість цього так не залишила. Громадська кампанія під назвою «Інтернет проти монополії» зрештою продемонструвала величезну силу споживачів: Telecom відмовився від своїх планів і запропонував клієнтам значно вигіднішу ціну за комутований доступ.

Проте на той час по комутованих підключеннях уже дзвонили в дзвони. Після першої лібералізації інтернет-ринку в 1995 році нові інтернет-провайдери почали з’являтися, наче гриби після дощу (до 1998 року їх було майже двісті). Серед них був і ÚVT Internet, який на початку нового тисячоліття запропонував революційний підхід: він почав пропонувати інтернет у складі місячного тарифу з фіксованою платою. Для комутованих підключень це означало поступовий кінець.

Перші великі сайти

До речі, саме між 1995 і 1998 роками в Чехії почали з’являтися й перші великі інтернет-сайти. І багато з них не лише вижили, а й стали великими медіахолдингами загальнонаціонального значення. Варто згадати, наприклад, пошукову систему Seznam.cz, яка почала працювати в 1996 році. Того ж року Палата депутатів (нижня палата парламенту) запустила свій вебсайт, а перші медіа почали переносити свій контент в інтернет (наприклад, Mladá fronta DNES чи Právo).

У листопаді 1996 року Громадянська демократична партія (ODS) зареєструвала власну інтернет-адресу як перший політичний суб’єкт у Чехії, а в лютому 1997 року за нею — Чеська соціал-демократична партія (ČSSD). А вже у 1998 році клієнти Expandia Banka першими змогли скористатися інтернет-банкінгом.

Бум інтернету в новому тисячолітті

Тепер перенесімося в часі на кілька років уперед, до початку нового тисячоліття. Саме тоді по-справжньому проявилися можливості нової епохи. Колишня монополія на надання інтернет-підключення стала минулим, так само як і високі ціни на комутований інтернет. І нарешті могла початися золота доба інтернету в Чехії.

До 2002 року перші користувачі вже підключалися до інтернету через Wi-Fi, а в 2003 році SkyNet став першою компанією в Чехії, що запропонувала швидкий інтернет за технологією ADSL. Того ж року Eurotel як перший чеський мобільний оператор оголосив про необмежений доступ до інтернету за звичайну щомісячну фіксовану плату.

Ще дещо про 2002 рік. Саме тоді виникла CZFree.Net, спочатку празька аматорська комп’ютерна мережа. Вона поступово поширилася на всю країну і, відповідно до принципу «вноси й користуйся», дозволяла будь-кому підключитися до інтернету (за власний рахунок). Багато дуже хороших техніків залишили фрінети й заснували власні повноцінні компанії.

Усі ці чинники призвели до неминучого: інтернет став невід’ємною частиною нашого життя. Це стало зрозуміло ще у 2010 році. Тоді Чеське статистичне управління оголосило, що частка чеських домогосподарств, підключених до інтернету, нарешті перевищила магічну позначку 50 відсотків.

А ще один поворотний момент настав лише через два роки: у 2012 році перші користувачі підключилися до інтернету через мобільне підключення LTE. Воно пропонувало на той час запаморочливу швидкість передавання 60 Мбіт/с (згадаймо 1992 рік, коли інтернет досягав середньої швидкості 19,2 кбіт/с).

ПОРАДА: Вам може бути цікаво прочитати також статтю Домашнє підключення через мережу LTE. Спокуслива пропозиція чи відкладена проблема?

Регіональні провайдери (не лише) для малих населених пунктів

Сьогодні інтернет ніколи не став би таким, яким він є, без мережі регіональних провайдерів. Що це таке? Інтернет, яким ми його знаємо, складається з окремих магістральних мереж. Зазвичай ними керують великі транснаціональні компанії, яким точно невигідно будувати підключення до інтернету в кожному маленькому селі. І саме тут виходять на сцену регіональні інтернет-провайдери.

Нині вони значно полегшують користувачам шлях до інтернету. Простіше кажучи: замість того, щоб користувачі залежали від оператора магістральної мережі, договір з оператором магістральної мережі замість них укладають регіональні провайдери. Потім вони самі розподіляють інтернет іншим зацікавленим особам із числа звичайних користувачів, зокрема й жителям найменших міст і населених пунктів. Навіть великі оператори орендують інфраструктуру одне в одного. Сьогодні регіональні оператори будують свою інфраструктуру між містами та всередині міст регіону за тими самими технологіями, що й транснаціональні гіганти. Вони відрізняються лише технологією останньої милі, якщо тільки це не оптична мережа аж до будівлі. У такому разі вони не відрізняються технологією взагалі, а навпаки, мають велику перевагу в достатньо розрахованій пропускній здатності в певному регіоні.

Без інтернету ми жили б інакше

Підсумуймо: де б ми не жили, інтернет сьогодні є невід’ємною частиною нашого життя. За даними Асоціації розвитку інтернету та Чеського статистичного управління, 7,3 млн чехів віком від десяти років мають підключення до інтернету. Майже 83 % чеських домогосподарств і 98 % компаній мають фіксоване підключення до інтернету. За даними VNICTP, асоціації регіональних операторів, недоступність інтернету становить навіть менше одного відсотка. Решта 16 % чеських домогосподарств і два відсотки компаній з якоїсь причини інтернету не хочуть.

Не дивно: базове покриття інтернетом зі швидкістю 2 Мбіт/с сьогодні охоплює майже всю територію Чехії. За даними Чеського телекомунікаційного управління (ЧТУ), до 2020 року всі чеські домогосподарства матимуть можливість підключення зі швидкістю 30 Мбіт/с, за винятком невеликої кількості у віддалених сільських районах.

Завдяки цьому ми можемо робити покупки онлайн, здійснювати платежі, споживати новини та розваги й спілкуватися з друзями, хоча б і віртуально.

До речі, від цього виграє й чеська економіка. Інтернет-бізнес наразі становить приблизно 5 % ВВП, що, безперечно, немала цифра. Та й інтернет-магазини почуваються добре: частка чеських інтернет-магазинів у роздрібних продажах минулого року вперше перевищила десять відсотків. У 2017 році їхні доходи зросли до 115 млрд CZK.

Автор: Alžběta Švarcová

Оновлено 5 березня 2024 р.